Нульова ставка не звільняє від реєстрації та подання декларації. Розбираємо, чому 0% у фрі-зоні та пільга для малого бізнесу не працюють автоматично.
Найдорожча помилка в корпоративному податку ОАЕ не має нічого спільного зі ставкою. Вона звучить так: «у нас 0%, отже нам нічого не треба». Ставка і обовʼязок — це різні речі. Компанія з нульовим податком реєструється, отримує податковий номер і подає декларацію рівно так само, як компанія, що платить 9%.
Обовʼязок реєстрації не залежить від того, чи буде податок до сплати. Компанії материкової частини, компанії у фрі-зонах, компанії без виручки за період — усі вони реєструються як оподатковувані особи й отримують реєстраційний номер.
Логіка проста: держава не може знати наперед, чи є у вас база оподаткування, доки ви не звітуєте. Тому вхід у систему відокремлений від результату розрахунку. За несвоєчасну реєстрацію передбачено фіксовану адміністративну санкцію — її розмір встановлюється рішенням Кабінету та переглядається, тож звіряйте актуальну суму безпосередньо в переліку штрафів Федеральної податкової служби, а не за старими публікаціями.
Small Business Relief — це вибір, який заявляється в декларації, а не автоматичний режим. Компанія може повністю відповідати умовам за виручкою і все одно не отримати пільги, якщо просто не подала декларацію або не зробила в ній відповідну заяву.
Тут же ховається друге непорозуміння: щоб скористатися пільгою, треба подати декларацію. Тобто «нічого не робити, бо ми маленькі» — це не шлях до 0%, це шлях до нарахування за загальними правилами.
Пільга також має обмежений строк дії: вона доступна для податкових періодів, що завершуються не пізніше 31 грудня 2026 року. Для компаній з календарним фінансовим роком це означає, що період 2026 року — останній, у якому нею можна скористатися.
Нульова ставка на кваліфікований дохід для компанії у фрі-зоні існує, але вона тримається на наборі умов, які виконуються одночасно й безперервно: реальна присутність у зоні, кваліфікований характер доходу, дотримання ліміту некваліфікованої виручки, аудійована фінансова звітність і документація з трансфертного ціноутворення.
Жодна з цих умов не перевіряється в момент видачі ліцензії. Усі вони перевіряються за фактом — за вашими книгами. Тому «ми у фрі-зоні, у нас 0%» не є твердженням про податковий статус, доки за ним не стоїть облік, який це доводить.
Три речі, які варто зробити незалежно від того, скільки ви заробили:
Переконайтеся, що компанія має чинний реєстраційний номер з корпоративного податку — не номер ліцензії й не номер VAT, це різні реєстрації. Поставте в календар дату подання декларації — вона відлічується від кінця вашого податкового періоду, а не від дати ліцензії. І ведіть книги з першого дня, а не з місяця подання: саме бухгалтерія, а не сертифікат про інкорпорацію, доводить право на 0%.
Ставка — це висновок з обліку. Спочатку облік, потім ставка, і ніколи навпаки.
Що входить у супровід з корпоративного податку, ми описали на сторінці послуги; порахувати базу можна в калькуляторі корпподатку.
Відповімо цифрами — постатейний кошторис запуску під ваш кейс. Не скрипт дзвінка і не брошура.